Зниження рівня споживання

Другий шлях до стійкого майбутнього - зниження споживання. Якщо народонаселення, що збільшується, буде більше споживати й завдавати більшої шкоди екології, то стабільне по своїй чисельності населення Землі повинне буде скоротити споживання й зменшити збиток, заподіюваний экосистеме.
Завдяки зусиллям прихильників планування родини приріст населення землі загальмувався, у першу чергу це відбулося за рахунок розвинених країн. У тих країнах, де матеріальний рівень вище, а жінки більше освічені й мають більше прав, народжуваність нижче. Але навіть якщо народжуваність повсюдно раптом опуститься до рівня простого відтворення, ріст населення «по інерції», зв’язаний із вступом у дітородний вік більше молодих людей, протриває ще довго.
З огляду на, що ми вже й так перевищили потенційну ємність екологічної системи Землі, кожному з нас теж варто стримати свій апетит. Наші матеріальні запити постійно ростуть - нам потрібно більше компакт-дисків, більше кондиціонерів, більше подорожей, - що ж ми можемо зробити для зниження рівня споживання?
Один шлях - державна політика, повною мірою использующая матеріальне стимулювання. Загальне правило таке: ми намагаємося уникнути того, за що нас карають, і прагнемо до тому, за що одержуємо винагороду. Якщо на наших швидкісних шосе автомобільні пробки, а в повітрі повно вихлопних газів, ми можемо карати тих, хто їздить поодинці, і винагороджувати тих, хто їздить групами, надаючи в їхнє розпорядження спеціальні швидкісні смуги. Ми можемо створити спеціальні доріжки для велосипедистів і розвивати міський транспорт, створюючи тим самим альтернативи особистим автомобілям. Можна, як у Європі, значно підвищити податки на бензин і стимулювати рецикл, зробивши повернення пластикових пляшок з-під лимонадів економічно вигідним для населення (див. «У що обходиться експлуатація особистого автомобіля?»).
Роберт Франк, економіст, що добре розбирається в соціальній психології, запропонував спосіб, за допомогою якого соціально відповідальна ринкова економіка може одночасно стимулювати й високі заробітки, і більше помірне споживання. Він запропонував увести прогресивну систему оподатковування, що, стимулюючи нагромадження коштів й їхнє інвестування, робить невигідним придбання таких життєво неважливих предметів розкоші, як дитячий іграшковий автомобіль Range Rover за $18 500. Його ідея проста: обкладайте податком не тільки доходи, але й витрати, які дорівнюють різниці між заробітком і заощадженнями й, можливо, пожертвуваннями на добродійність. Податок повинен бути прогресивним, виключення становлять тільки утриманці, які взагалі звільняються від його сплати, і люди, що роблять великі покупки, які обкладають більше високим податком. Франк переконаний, що прогресивний податок на споживання (наприклад, для родини з 4 чоловік він змінюється від 20%, якщо протягом року нею придбані товари на суму, що перевищує $30 000, до 70% якщо сума покупок перевищує $500 000) здатний зробити більше помітний вплив на споживання, чим рух прихильників більше простого способу життя. Люди, які за інших обставин купили б BMWZ3 за $30 000, швидше за все, задумаються й з не меншим задоволенням сядуть за кермо Mazda Miata за $23 000.