Забезпечення экологичного способу життя

Так що ж нам робити? Є, пити й веселитися, тому що завтра - кінець? Поводитися так, як поводяться багато учасників гри «Дилема ув’язнених»: переслідувати лише власні цілі, навіть якщо вони згубні для інших? (Чорт забери, у світовому масштабі мої потреби мізерно малі, задовольняючи їх, я одержую задоволення, а мир при цьому анітрошки не страждає.) Здійняти руки до неба й заприсягти ніколи не родити дітей, раз всі так жахливо? Ті, хто настроєний більш оптимістично, пропонують два шляхи до экологичному способу життя:
1) підвищення ефективності й продуктивності промислового й сільськогосподарського виробництва;
2) зниження рівня споживання й народжуваності.

Підвищення ефективності й продуктивності виробництва

Одна з можливостей піклуватися про майбутнє укладається в створенні ресурсосберегающих технологій. Дещо в цьому напрямку вже зроблений: у багатьох випадках замість ламп накалювання використаються лампи денного світла, функції традиційної пошти виконує електронна пошта, створені нові моделі автомобілів, що заподіюють навколишньому середовищу менша шкода. Сьогодні водії середнього віку управляють автомобілями, які споживають бензину в 2 рази менше й викидають у повітря в 20 разів менше шкідливих газів, чим їх перші в житті машини.
Можливі технології майбутнього - це й діоди, які дають світло протягом 20 років без усяких ламп; і ультразвукові пральні машини, що не споживають ні води, ні тепла, ні мила; пластмаси, що підлягають переробці й багаторазовому використанню; автомобільні двигуни, що працюють на кисні й водні й водяні пари, що викидають в атмосферу; і надлегкі конструкційні матеріали, більше міцні, чим сталь; і даху й дороги, що поглинають сонячну енергію (N. Myers, 2000). Більше того, швидкість поширення технічного прогресу постійно росте. На те, щоб у життя 25% населення США ввійшли електрика, телефон, телебачення, персональні комп’ютери й Інтернет, треба було 46, 35, 26, 16 й 7 років відповідно (United Nations, 1998).
Сільське господарство теж перетерплює революційні зміни. Сумнівні генетичні модифікації й менш сумнівні гібридні рослини дають більше високий урожай. Створено сорти картоплі, більше стійкі до хвороб, більше живильні сорти рису й сільськогосподарські культури, краще пристосовані до посушливого клімату й до солоного ґрунту, більше стійкі до шкідників, вірусам і бактеріям.