В.2. Матеріалізм перемагає

В.2. Матеріалізм перемагає духовність. (По даним Dey, Astin & Korn, 1991, і щорічних опитувань більше 200 000 першокурсників американських коледжів. Загальна кількість респондентів - близько 7 мільйонів)

Як змінилися моральні цінності! У наші дні студенти американських коледжів з 19 цілей, яких вони хотіли б домогтися, на перше місце ставлять «дуже гарне матеріальне становище». Ця мета «випереджає» не тільки пошук сенсу життя, але й такі мети, як «стати фахівцем в обраній області», «допомагати навколишнім, що попали в лихо» й «створити родину».
У своєму прагненні до матеріальних благ студенти коледжів не самотні. На думку Роберта Франка, коли з’явилося досить багато забезпечених людей, почалася «пропасна погоня за розкішшю». Наприкінці 1990-х рр. витрати на предмети розкоші росли в 4 рази швидше, ніж витрати на все інше. Апартаменти для молодят в отеленні Палм-Бич Four Seasons (добове перебування в них коштує тисячі доларів) і номера в отеленні Aspen (добове перебування - $5500) бронювалися за багато місяців до весіль. За 10 років кількість яхт довжиною більше 150 метрів подвоїлося, і годинна прогулянка на багатьох з них коштувала більше $10 000. Якщо раніше автомобілі дорожче $30 000 (за цінами 1996 р.) становили лише 7% від загальної кількості проданих транспортних засобів, то до кінця століття воно підскочило до 12%.

Багатство й благополуччя

Невже необмежене споживання дійсно синонім «гарного життя»? Чи гарантує фінансове благополуччя психологічний комфорт або хоча б корелює з ним? Стали б люди счастливее, якби вони могли переселитися зі своїх скромних жител у палаци, качатися на лижах в Альпах і подорожувати з максимально можливим комфортом? Відчули б вони себе більше щасливими, якби на них зненацька звалився великий виграш й їм запропонували на вибір 12-метрову яхту, суперсучасний будинок на колесах, одяг від дизайнера, розкішний автомобіль або домашню робітницю в повне розпорядження? Про що говорять результати досліджень соціальних психологів? Підтверджують вони або спростовують тезу про те, що пропасна погоня за розкішшю робить людей счастливее?
Дійсно, є певна тенденція, відповідно до якої в багатих країнах більше вдоволених життям людей (Diener, 2000). Наприклад, більшість швейцарців і скандинавів процвітають і задоволені своїм положенням. У бідних країнах більше людей, що не мають гарантованої їжі й даху над головою. Більше того, коли вони порівнюють себе з богатыми, відчуття власної бідності стає більше гострим. Проте в тих країнах, у яких валовий національний продукт на душу населення перевищує $8000, кореляції між національним багатством і благополуччям немає (мал. В.3).