Узагальнення й практичне використання результатів лабораторних досліджень

Як показує вивчення впливу на дітей «телевізійної жорстокості», соціальна психологія сполучає повсякденну практику й лабораторний аналіз. Приклади аналогічного підходу ви знайдете у всіх х цієї книги: наведені в них дані є переважно результатами лабораторних досліджень, а ілюстрації взяті в основному з життя. Досвід соціальної психології - доказ того, наскільки доброчинне взаємопроникнення лабораторних досліджень і повсякденного життя. Нерідко неясні передчуття, що виникли під впливом повсякденності, стають поштовхом до проведення лабораторних експериментів, які допомагають нам глибше зрозуміти наш власний досвід.
Цей взаємозв’язок виявився при вивченні впливу телебачення на дітей. Тему лабораторних досліджень підказало зміст телепередач. Телевізійники й політики, тобто люди, здатні впливати, сьогодні вже інформовані про ці результати. Відповідність лабораторних даних тому, що спостерігається в реальному житті, характерно не тільки для впливу телебачення; воно властивийо й дослідженням у багатьох інших сферах, у тому числі й вивченню надання допомоги, стилю керівництва, депресії й самоефективності. Залежності, виявлені в лабораторії, були підтверджені в ході проведення польових досліджень. «У психологічній лабораторії переважно народжуються не банальності, а психологічні істини» (Anderson et al., 1999).
Однак у тім, що стосується узагальнення результатів лабораторних досліджень й їхнього перенесення в життя, варто проявляти обережність. Хоча в лабораторії й проявляються базові рушійні сили людського існування, проте в ній працюють зі спрощеною й контрольованою моделлю реальності. Лабораторні дослідження говорять нам про те, що можна чекати від зміни параметра X за умови, що всі інші параметри залишаються незмінними, але в реальному житті такого ніколи не буває. Більше того, як ви самі побачите, учасниками багатьох експериментів стають студенти коледжів. Хоч це й може допомогти вам ідентифікувати себе з ними, навряд чи студентів коледжів можна назвати випадковою вибіркою всього людства. Одержали б ми ті ж самі результати, якби залучили до участі в експерименті людей іншого віку, більше (або менш) утворених і приналежних до інших культур? Це питання постійно залишається відкритим.
Проте ми можемо провести границю між змістом мислення людей й їхніх дій (наприклад, їхніми установками) і процесом, за допомогою якого вони думають і діють (наприклад, механізмом впливу установок на дії й навпаки). Приналежність до певної культури впливає на зміст, чим на процес. Люди, що представляють різні культури, можуть дотримуватися різних думок, але виражають вони їх однаково. Розглянемо два приклади.