Проблема великим планом.
Проблема великим планом. Думки, убивчі для миру, ресурси якого обмежені
- Споживання робить людей щасливими. «Коли ми купимо цей мисливський будиночок, я буду щасливий».
- Наплювацьке відношення до майбутнього. «Майбутнє саме подбає про себе. Я живу зараз».
- Здобувати - це добре. «Чим більше, тим краще».
- Жадібність - це добре. «Ми все повинні мати стільки, скільки можемо собі дозволити».
- Краще платити менше, чим більше. «Не обкладайте податком бензин, щоб привчити заощаджувати його. Мені потрібно дешеве паливо».
- Нема чого лагодити те, що поки ще не зламалося. «Ті, хто говорять про потепління клімату, можуть і помилятися».
(Джерело: Ceorge S. Howard (2000). Adapting Human Lifestyle for the 21st Century. American Psychologist, 55, 509-515.)
Психологія вносить свій внесок у створення надійного майбутнього й за допомогою вивчення того, що може бути названо гарним життям. Якщо матеріалізм не поліпшує якості життя, то що ж, у такому випадку, поліпшує його? У главі 11 ми вже говорили про те, що близькі, довірчі відносини задовольняють нашу глибоку потребу «належати». Імовірність того, що люди, що мають близьких друзів або гарні родини, уважають себе «дуже щасливими», досить велика. Релігійні громади найчастіше стають не тільки джерелами подібних зв’язків: багато хто знаходять у них і сенс життя, і надію. Це допомагає зрозуміти результати опитувань 35 000 американців, проведених Національним дослідницьким центром вивчення суспільної думки починаючи з 1972 р.: «дуже щасливими» назвали себе 27% тих респондентів, які ніколи не відвідують церква або відвідують її рідко; серед тих, хто регулярно буває в церкві, «дуже щасливих» виявилося 47% (Myers, 2000). Такі позитивні особистісні якості, як оптимізм, самоповага, сприймана контроль над обставинами, экстравертность, - теж сприяють тому, що життя складається більш щасливо. Цьому ж сприяє й робота, і всілякі захоплення, що заповнюють вільний час і вимагають саме тих навичок, якими людина володіє. Між напруженістю, викликаної перенапругою, і стресом й апатією, викликаною недостатньою завантаженістю й нудьгою, лежить область рівномірного руху, у якій людина, поглинена справою, забуває й про себе, і про час (Csikszentmihalyi, 1990, 1999). Результати опитувань власників електронних пейджеров свідчать про те, що людей значно більше радує не пасивне, бездумне існування, а поглощенность непростою справою, що змушує їх «викладатися» емоційно й інтелектуально. Дійсно, чим дешевше дозвілля (а більше дешеве дозвілля жадає від людини активної особистої участі), тим більше задоволення він доставляє. Багатьом людям більше подобається возитися в саду або спілкуватися із друзями, чим качатися на катері або дивитися телевізор. Найбільше задоволення приносить дозвілля, що не вимагає серйозних фінансових витрат.