Опитування суспільної думки

Як виміряються такі змінні, як статус і стан здоров’я? Один спосіб укладається в обстеженні репрезентативних вибірок людей. Прикладом репрезентативної вибірки є випадкова вибірка, тобто така група людей, шанси на влучення в яку у всіх представників досліджуваної популяції рівні. При такому підході всі підгрупи населення: блондини, аматори перегони підтюпцем і ліберали - будуть представлені у вибірці в пропорції, що відображає їхнє представництво у всьому населенні.
Разюче, але якщо в дослідженні беруть участь 1200 випадково відібраних людей (неважливо, чи вивчаємо ми населення якого-небудь міста або всієї країни), на 95% можна бути впевненими в тім, що помилка визначення не перевищить 3%. Уявіть собі величезний глечик, наповнений бобами, половина з яких червоні, а половина - білі. Відберіть, не дивлячись, 1200 штук і можете на 95% бути впевненими в тім, що серед відібраних вами бобів - від 47 до 53% червоних. І не має ніякого значення, скільки бобів у глечику - 10 тисяч або 100 мільйонів. Якщо припустити, що червоні боби - це прихильники одного кандидата в президенти, а білі - прихильники його суперника, то можна зрозуміти, чому, починаючи з 1950 р., результати опитувань Гэллапа [Опитування суспільної думки, проведений Американським інститутом суспільної думки. - Примеч. ред.] безпосередньо перед президентськими виборами відрізняються від результатів голосування в середньому менш чому на 2%. Як по декількох краплях крові можна судити про стан усього організму, так і по випадковій вибірці можна судити про все населення.
Помнете, однак, що результати опитувань суспільної думки не пророкують - у буквальному значенні цього слова - результатів голосування; вони всього лише констатують стан суспільної думки в той момент часу, коли вони проводилися. Суспільна думка може змінитися. Оцінюючи результати його вивчення, ми також не повинні забувати про чотири фактори, здатних спотворити їх: про нерепрезентативну вибірку, про порядок пред’явлення питань, про запропоновані варіанти відповідей і про формулювання питань.
Нерепрезентативні вибірки. При проведенні опитувань суспільної думки важлива не тільки чисельність вибірки, але й те, наскільки вона відповідає досліджуваній популяції. В 1984 р. провідної постійної газетної рубрики Энн Ландерс погодилася із пропозицією автора одного з листів з’ясувати, як її читачі ставляться до затвердження, що для жінок почуття важливіше сексу. Журналістка сформулювала своє питання в такий спосіб: «Задовольнили б вас ніжні й близькі відносини без сексуальних контактів?» З більш ніж 100 000 жінок, що прийняли участь в опитуванні, 72% відповіли ствердно. Опитування викликало величезний резонанс. Відповідаючи своїм критикам, Ландерс писала: «Можливо, учасниці опитування й не представляють всіх жінок Америки. Однак вони дають щире й коштовне подання про якийсь зріз суспільства, тому що мою колонкові читають люди, що належать до різних верстов суспільства, це приблизно 70 мільйонів чоловік» (Landers, 1985, р. 45). Однак питання все-таки залишаються. Чи представляють 70 мільйонів читачів все населення? І чи можна вважати, що одна з 700 читачок, що прийняла участь в опитуванні, представляє інших 699 читачок, що не брали участь у ньому?