Не можна перекинути міст між «є» й «повинне бути»

Фахівцям в області соціальних наук важко побороти спокусу й не зробити помилку, зісковзнувши з опису того, що «є», на приписання того, що «повинне бути». Філософи називають це натуралістичною оманою. Сьогодні пропасти між «є» й «повинне бути», між науковим описом й етичним приписанням залишається такий же широкої, який вона була 200 років тому, коли філософ Дэвид Юм звернув увагу на цей феномен. З жодного дослідження людського поводження, наприклад сексуального, не треба логічний висновок про те, яке поводження «правильне». Якщо більшість людей не робить чогось, із цього зовсім не треба, що їхнє поводження «неправильне». І навпаки, якщо більшість щось робить, це зовсім не виходить, що подібне поводження правильно. Щораз, переходячи від затверджень про об’єктивні факти до затверджень, що пропонують, щодо того, що мабуть, ми додаємо свої цінності.
Саме так - і явно, і неявно - особисті цінності соціальних психологів впливають на їхню роботу. Ми надійдемо правильно, якщо будемо пам’ятати про цьому, а також і про те, що якщо щось справедливо стосовно них, справедливо й стосовно кожного з нас. Наші погляди на мир несуть на собі відбиток наших цінностей і припущень. Щоб зрозуміти, якою мірою прийняте нами як належне залежить від поділюваних нами цінностей і соціальних репрезентацій, необхідно познайомитися з миром іншої культури, що час від часу ми будемо робити протягом всієї цієї книги. Якщо у вас немає сумнівів у тім, що люди повинні бути насамперед вірні самим собі, що жінки краще (або гірше), чим чоловіка, справляються з деякими ролями або що шлюбу повинна неодмінно передувати романтична любов, - живете згідно із цими цінностями.
Так до якого ж висновку ми прийшли? Як тільки наука не позбавлена суб’єктивності, від «її послуг» варто відмовитися? Аж ніяк немає. Саме розуміння того, що людське мислення завжди включає інтерпретацію, і є причиною проведення наукового аналізу; нам потрібні дослідження, виконані з різними упередженнями. Постійно перевіряючи свої переконання фактами, краще дізнаючись останні, ми контролюємо й обмежуємо свої упередження. Системні спостереження й експерименти допомагають нам звільнитися від рожевих окулярів, через які ми дивимося на реальність.

Вплив ціннісних ориентаций соціальних психологів проявляється в їхніх роботах як явно, так і неявно. Приклад явного впливу - вибір предмета досліджень, неявного - сховані допущення при створенні концепцій, виборі позначень і характері рекомендацій. Росте усвідомлення суб’єктивності наукової інтерпретації; ціннісних переваг, що ховаються в концепціях і термінології соціальних психологів; і прірви між науковим описом того, що є, і етичним приписанням того, що повинне бути. Подібне проникнення цінностей у науку властиво не тільки соціальної психології. Саме тому, що людське мислення рідко буває безстороннім, нам потрібні системні спостереження й експерименти, якщо ми дійсно хочемо перевірити, чи відповідають реальності наші заповітні ідеї.