- кількість родин, що мають посудомоечные машини, зросло з 7 до 50%;
- машини, що має, для сушіння одягу й білизни - з 20 до 71%;
- кондиціонери, що має, - з 15 до 73% (Bureau of the Census, 1979, 1998).
Навіть те, що колись було розкішшю (щоденний душ в 1950 р. могли дозволити собі лише 29% американців), в 1999 р., за даними Інституту Гэллапа, стало рутинною щоденною процедурою для 75% американців. Вашим дідусям і бабусям щоденний душ був «не потрібний», а от про вас, швидше за все, цього не скажеш.
Отже, чи стали счастливее американці, які думають, що «дуже важливо» мати багато грошей, і бачать, що протягом останніх чотирьох десятиліть їхні доходи поступово ростуть?
Ні, не стали. Як треба з даних, представлених на мал. В.4, кількість тих, хто вважає себе «дуже щасливим», за період з 1957 по 1998 р. небагато зменшилося (з 35 до 33%). Ставши в 2 рази богаче, люди не стали счастливее. Одночасно збільшилася кількість хворих депресією, особливо серед молоді й людей середнього віку (Seligman, 1989; Klerman & Wiessman, 1989; Cross-National Collaborative Group, 1992). У порівнянні зі своїми дідусями й бабусями сьогоднішні люди середнього віку значно більше заможні, трохи менш щасливі, а ризик депресії й різних соціальних патологий у них вище.