Як ми побачимо, очікування людей, які думають, що дитина професора повинен бути розумним, зовні приваблива людина - доброзичливим, а людина з команди суперників - не схильним до співробітництва, нерідко виправдуються. А як обстоят справи з нашими власними соціальними переконаннями? Ми їм теж відповідаємо? І якою мірою наші реакції залежать від того, яке думка про нас заздалегідь складається в навколишніх? Чи може людина, що прийняла вашу боязкість за недружелюбність, образити вас і змусити в такий спосіб нелестно відгукнутися про нього, тобто в остаточному підсумку одержати підтвердження власного припущення про вашому «антагонізмі»?
Чи будете ви жорстоким, якщо вам накажуть? Як фашисти задумали й здійснили немислиме - знищення 6 мільйонів євреїв? Цей дивовижний злочин був зроблений тому, що тисячі людей підкорилися наказам. Вони заштовхували в’язнів спочатку в теплушки, а потім у так називані «душові кабіни», які насправді були газовими камерами, і труїли їхнім газом. Як можна було утягнути нормальних людей у такі жахливі діяння? Та й чи були вони нормальними?
Саме над цими питаннями задумався Стэнли Милгрэм (Milgram, 1974) і провів дослідження, учасники якого за наказом експериментатора повинні були карати електричним струмом зростаючої чинності людей, що погано запам’ятовувала певні групи слів. Як стане ясно із глави 6, результати виявилися прямо-таки шокують: біля двох третин учасників дослідження повністю підкорилися наказам експериментатора.
Що змусило цих людей піти на подібну жорстокість? А ви могли б це зробити? Чи здатні люди протистояти диявольським наказам?
Допомагати іншим або думати тільки про себе? Осіннім днем 1987 р. у місті Колумбус (штат Огайо) із броньованої вантажівки випали мішки із грішми, і 2 мільйони доларів розметало по асфальті. Зупинені водії прийнялися ловити купюри. З огляду на той факт, що водієві вантажівки повернули всього 100 тисяч доларів, можна зробити висновок, що переважна більшість підбирала купюри зовсім не для того, щоб допомогти йому, - вони це робили для себе. Коли через кілька місяців аналогічні події відбулися в Сан-Франциско й у Торонто, фінал був точно таким же: що проїжджали й проходили мимо привласнили більшу частину грошей (Bowen, 1988).
Які ситуації «запускають механізми», що роблять людей схильними до допомоги або до жадібності? Чи залежить те, що люди виростають готовими до надання допомоги іншим, від соціальних контекстів, наприклад від того, що вони живуть у сільській місцевості або в невеликих городках?