Я пишу цю книгу про основні, непорушні принципи соціальної психології в надії на те, що її читання доставить вам не меншу радість, чим мені - робота над нею. Основні принципи соціальної психології - я переконаний у цьому - здатні розширити ваш кругозір і збагатити ваше життя. Якщо, коли ви закінчите читання цієї книги, ваші навички критичного мислення стануть більше зробленими, а ваше розуміння того, як ми сприймаємо один одного й впливаємо один на одного, чому ми симпатизуємо й допомагаємо одним і ненавидимо інших і заподіюємо їм шкода, - більше глибоким, я, ваш автор, буду цілком удоволений, а ви, мої читачі, - я вірю в це - будете вознаграждены за свою працю.
Я пишу з почуттям, що, я сподіваюся, можна назвати «дисциплінованою пристрастю», тому що знаю, що багато моїх читачів перебувають у тім віці, коли визначаються життєві цілі, формується особистість, складається система цінностей й установок. Письменник Чейм Потік згадує, як мати вмовляла його відмовитися від думки стати письменником: «Вивчися на нейрохірурга. Ти багатьох зможеш урятувати від смерті й заробиш набагато більше грошей». На це майбутній письменник відповів: «Мама, я не хочу рятувати людей від смерті; я хочу показати їм, як жити» (цит. по: Peterson, 1992, р. 47).
Багатьма з нас, що викладають соціальну психологію й пишуть про неї, керує не тільки бажання зробити знання в цій області надбанням як можна більшого числа людей, але й бажання допомогти студентам зробити їхнє життя більше цікавої й повноцінної. Цим ми схожі на викладачів і дослідників з інших областей наукового знання. «Чому ми пишемо? - запитує теолог Роберт Макафи Браун. - Я думаю, що не тільки заради нагород, звичайно ... ми пишемо, тому що хочемо змінити існуюче положення справ. Ми пишемо, тому що думаємо: ми можемо привнести щось нове. Це “щось” може бути новим сприйняттям краси, новим інтуїтивним проникненням у розуміння самого себе, новою радісною подією або рішенням підтримати революцію» (цит. по: Marty, 1988). Що ж стосується мене, то я пишу в надії внести свою лепту в приборкання інтуїції критичним мисленням, в облагороджування схильності виносити судження жалем й у те, що на зміну ілюзіям прийде розуміння.