Гора Кіліманджаро: в 1979 р., до початку глобального потепління (ліворуч), і в 1999 р., після його початку (праворуч)

Вирубано більшу частину лісів, що колись покривали поверхня землі, а те, що ще залишилося в тропіках, теж поступово знищується: звільняються площі під посіви й пасовища, а деревина потрібна місцевим жителям для будівництва. Знищення лісів приводить до збільшення концентрації вуглекислого газу (відомо, що рослини поглинають його), до ерозії ґрунту, зміні температури повітря й кількості опадів, що випадають, і до вимирання багатьох видів тварин. На думку зоолога Э. О. Уилсона, якщо ліси й надалі будуть знищуватися з такою же швидкістю, що й тепер, протягом сторіччя може зникнути половина видів рослин, що виростають на Землі, і половина видів тварин, що живуть на ній (Resenberger, 1999).

Зростаюча потреба в рыбопродуктах у сполученні з руйнуванням экосистемы привела до того, що в 11 з 15 основних океанічних рибальських зон щорічний видобуток риби зменшилася; це зменшення торкнулося 7 з 11 основних видів промислових риб (McGinn, 1998; Karavellas, 2000). Найбільша втрата нанесена запасам лосося, атлантичної тріски, пікші, оселедця й інших видів, почасти це відбулося в результаті перевищення припустимих норм їхнього видобутку.
{Ми проїдаємо свій капітал. Перевищення припустимих норм видобутку північноатлантичної тріски - почасти й плавучими консервними заводами з інших країн - привело до того, що в 1990-х рр. підприємства рибопереробної промисловості Ньюфаундленду більшу частину часу простоювали. Для відновлення запасів риби необхідне час, і тому лов був заборонений}