Це всього лише один із численних прикладів трудноуловимых зв’язків тим часом, що відбувається в навколишньому світі, і тим, що відбувається в наших головах. От інші приклади.
- Соціальне оточення впливає на самовідчуття (self-awareness). Будучи представниками різних культур, рас і статей, ми зауважуємо те, чим відрізняємося від інших й як навколишні реагують на ці наші відмінності. У той самий день, коли я писав ці рядки, один мій знайомий, американець європейського походження, що тільки що повернувся з Непалу, розповідав, що, живучи в невеликому сільці, постійно усвідомлював себе білою людиною; а годиною пізніше одна моя приятелька, чорношкіра американка, говорила мені, що в Африці вона почувала себе американкою.
- Егоїзм спотворює соціальні судження. Нас не можна назвати об’єктивними, безпристрасними оцінювачами подій. Коли у відносинах, таких близьких, як шлюб, виникають проблеми, ми звичайно покладаємо більшу відповідальність за них на своїх партнерів, а не на себе. Лише деякі минулі через розлучення люди обвинувачують у ньому самих себе. Коли все йде добре - будинку, на роботі або в спортивній команді, - ми схильні приписувати це самим собі. Змагаючись один з одним за премії, учені рідко скромничають, оцінюючи власний внесок у науку. Після того як в 1923 році творцям інсуліну Фредерику Бантингу й Джону Маклеоду була присуджена Нобелівська премія, Бантинг запевняв усіх у тім, що Маклеод, що очолював у той час лабораторію, скоріше заважав, ніж допомагав йому, а Маклеод у мовах, присвячених відкриттю, не згадував свого співавтора (Ross, 1981).
- Турбота про себе мотивує соціальне поводження. Багато наших дій можна назвати стратегічними. У надії зробити сприятливе враження ми витрачаємо мільярди на косметику й усілякі дієти. Подібно спритним політиканам, ми також не випустимо з уваги ні поводження навколишніх, ні очікувань, які вони зв’язують із нами, і «підганяємо» під них своє поводження. Більша частина наших учинків продиктована турботою про власний імідж.

Як треба із цих прикладів, зв’язок між нами й навколишніми - це вулиця із двобічним рухом. Наші думки й почуття, пов’язані із власним Я, впливають на інтерпретацію подій, що відбуваються навколо нас, на те, як ми їх згадуємо, і на наші реакції на навколишнім. Навколишні ж, у свою чергу, допомагають нам формувати сприйняття самих себе.