Доступність евристики

Давайте подумаємо: яких слів в англійській мові більше - тих, у яких буква k перша або третя? Де більше народонаселення - у Камбоджі або в Танзанії? (Відповіді наведені внизу).
[Відповідь на питання 1. Слів, у яких буква k - третя, приблизно в три рази більше, ніж слів, які починаються з її. Однак більшість людей дотримуються діаметрально протилежної думки. Слова, які починаються з букви k, когнитивно більше доступні й легше пригадуються (Tversky & Kahneman, 1974). Наші судження щодо частоти подій визначаються доступністю евристики. Відповідь на питання 2. Населення Танзанії - 24 мільйона чоловік, що значно перевищує...

Цей експеримент підтверджує зухвалий висновок Тверски й Канемана: природа діє таким чином, що ми нерідко почуваємо себе покараними за те, що винагороджуємо інших, і вознагражденными за те, що караємо їх. У дійсності - і це відомо кожному студентові, що вивчає психологію, - позитивне підкріплення за правильне поводження, як правило, більш ефективно й має зовсім небагато побічних ефектів.

Однак коштує тільки настрою зіпсуватися, як хід думок кардинально міняється. Те, що раніше бачилося в рожевому світлі, тепер пофарбовано в похмурі тони. Перебуваючи в поганому настрої, ми в першу чергу згадуємо негативні події (Bower, 1987; Johnson & Magaro, 1987). Здається, що відносини з навколишніми зіпсовані, а Я-образ «пікірує вниз». Майбутнє поринає в туман, а поводження інших людей не передвіщає нічого гарного (Brown & Taylor, 1986; Mayer & Salovey, 1987).
Професор соціальної психології Університету Нового Південного Уельсу Джозеф Форгас неодноразово бував уражений тим, наскільки глибоко почуття людей, що перебувають у дурному настрої, «проникають у їхнє мислення. Образ їхніх думок -...

Наш настрій почасти тому накладає відбиток на сприйняття нами навколишнього світу, що воно воскрешає в пам’яті колишній досвід, пов’язаний з таким настроєм. Коли ми перебуваємо в дурному настрої, наші думки більше депрессивны. Думки, пов’язані з настроєм, можуть перешкодити нам думати про щось іншому, більше серйозному. Так, будучи під владою емоцій - розсердившись або перебуваючи в дуже піднятому настрої, - ми більше схильні до скоропалительным суджень і до того, щоб оцінювати навколишніх виходячи зі стереотипів (Bodenhausen et al., 1994; Paulhus & Lim, 1994). (Навіщо до того ж ризикувати прекрасним настроєм після матчу й поринати в міркування про щось сторонньому,...

По-третє, нас часто вводять в оману ілюзорні взаємозв’язок й особистий контроль. Важко не піддатися спокусі й не побачити кореляції там, де її немає й у спомині (ілюзорний взаємозв’язок), або не вважати себе здатним прогнозувати або контролювати випадкові події (ілюзія контролю).
І останнє. Настрій впливає на судження. Гарний або дурний настрій «запускає» механізм, що витягає спогади про переживання, пов’язаних із цим настроєм. Саме від настрою залежить, як ми сприймаємо поточні події. Відволікаючи нашу увагу, настрій впливає також і на те, серйозні або поверхневі наші думки, що передують якому-небудь судженню.

Однак чи можна сказати, що це сприйняття є не тільки слідством успішності учнів, але і її причиною? Результати кореляційного дослідження, виконаного Вільямом Крано й Филлис Меллон за участю 4300 британських школярів, дозволяють ствердно відповісти на це питання (Crano & Mellon, 1978). Утішна думка педагога про учня може бути не тільки слідством академічних успіхів останнього, але також й їхньою причиною.
Є чи можливість експериментально перевірити цей «ефект очікувань педагога»? Уявіть собі, що ми сказали педагогові: «Відібрані навмання студенти - Данаі, Салли, Тодд і Мануэль - надзвичайно обдаровані люди». Чи буде педагог після цього якось особливий^-особливому-по-особливому ставитися до них, а вони...

Ми одержуємо від інших саме те, чого чекаємо від них

Отже, очікування експериментаторів і педагогів, хоча про цьому й варто говорити з відомою обережністю, у деяких випадках відіграють роль пророцтва, що самоздійснюється. Які загальні правила можна вивести із цього? Чи можна говорити про те, що ми завжди одержуємо від інших те, чого чекаємо від них? Бувають ситуації, коли, очікуючи від кого-небудь неприємностей, ми стаємо сверхпредупредительными стосовно цієї людини, змушуючи його платити нам тією же монетою й спростовувати тим самим нашого очікування. Однак частіше дослідники, що вивчають соціальну взаємодію, одержують результати, які свідчать про зворотний: так, у відомій мері,...

4. Поводження й установки

Тютюнова промисловість індустріально розвинених країн щорічно вбиває 3,5 мільйони самих стійких споживачів їхньої продукції, тобто приблизно 10000 чоловік у день (ВІЗ, 1997). По даним Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо ця динаміка збережеться, паління стане причиною смерті 500 мільйонів наших сучасників. Так, у США щорічно гинуть 420 000 курців, що перевищує загальну кількість жертв убивств, самогубств, Спида, дорожньо-транспортних випадків, наркоманії й алкоголізму. Відомо, що людина, що зробила «допомога» самогубцеві у вирішальний момент, може бути визнаний злочинцем, однак тютюнові компанії, що беруть участь у повільному самогубстві тисяч людей, такими не вважаються.
Люди дивуються: якщо число жертв тютюнової...

Коли стало ясно, що експериментатор переконав випробуваних, «вимірник установок» був захований і студентів запитали про їхнє відношення до афроамериканцам, попросивши одночасно догадатися про те, що «видасть вимірник». І як же, по-вашому, відповіли ці білі студенти? У порівнянні зі своїми товаришами, що заповнювали стандартні опросники, учасники експерименту продемонстрували більше негативні установки. Якщо учасники письмового опитування визнавали афроамериканцев більше чутливими (менш товстошкірими), чим інші американці, то учасники експерименту Сигала й Пейджа висловили діаметрально протилежне судження. Швидше за все, хід їхніх думок був приблизно таким: «Мабуть, я краще скажу правду, а те ще вирішать, що я не в злагоді із самим собою».
...

- Напередодні президентських виборів 1984 р. Энтони Гринвальд і його колеги поцікавилися в групи зареєстрованих виборців, чи збираються вони голосувати (Greenwald et al., 1987). Усі відповіли ствердно. Число проголосовавших серед них на 41% перевищило число проголосовавших серед виборців, яких не опитували.
- Під час проведення донорської кампанії кількість донорів збільшується з 62 до 81%, якщо розмова по телефоні закінчується словами: «Виходить, ми можемо розраховувати на вашу допомогу, так?», після чого треба пауза - очікування відповіді потенційного донора (Lipsitz et al., 1989).
Зверніть увагу на те, що у всіх цих експериментах перший крок - підписання петиції, носіння значка, відповідь...