Щоб перевірити свою

Щоб перевірити свою гіпотезу про те, що почуття власного достоїнства визначає бачення людьми в собі конкретних властивостей, а не навпаки, Браун і Даттон обговорювали зі студентами Вашингтонського університету характер передбачуваної особистісної якості, що вони назвали «интегративной здатністю». (Вони пропонували студентам набори із трьох слів - наприклад, «автомобіль, плавання й ознака» - і просили відповісти, яке слово їх зв’язує. Підказка: це слово починається на букву «б».) Студенти з розвиненим почуттям самоповаги виявляли цю якість у собі частіше, якщо їм говорили, що воно має важливе значення, і майже не знаходили його в собі, якщо їм говорили, що воно марно. Досить імовірно, що...

Можливі Я


Можливі Я

Наші Концепція^-концепції-я-концепції включають не тільки Схема^-схеми-я-схеми, що характеризують нас у цей момент часу, але й наші можливі Я, тобто те, якими ми можемо стати. На думку Маркус й її співавторів, наші можливі Я включають подання про себе такому, якої ми мріємо стати, - богатым, витонченим, жагуче улюбленим і люблячої Я (Marcus et al., 1989; Marcus & Nurius, 1986). У наші Я-концепції входять і ті Я, якими ми боїмося стати, - безробітний Я, нелюбимий Я и Я, що не справляється з навчальною програмою. Такі можливі Я підштовхують нас до досягнення певних цілей; коли ці мети досягнуті, можна...

Ефект посилання на

Ефект посилання на себе ілюструє основний факт життя: у центрі нашого миру перебуває сприйняття нашого власного Я. Оскільки нам властиво бачити себе головною діючою особою, ми переоцінюємо ступінь націленості на нас поводження навколишніх. Нерідко ми вважаємо себе відповідальними за події, у яких грали лише другорядні ролі (Fenigstein, 1984). Оцінюючи дії або поводження інших людей, ми нерідко мимоволі порівнюємо їх із власними діями й поводженням (Dunning & Hayes, 1996). А якщо під час якої-небудь розмови ми почуємо, що хтось, що не бере участь у ньому, вимовив наше ім’я, наш «слуховой радар» миттєво перемикає наша увага зі співрозмовника на цю людину.
...

Я-концепція: хто Я?

Я-концепція: хто Я?

Що б ми не робили під час свого перебування на космічному кораблі за назвою «Планета Земля», до яких би логічних висновків не приходили й що б не інтерпретували, що б ми не осягали й не створювали, кого б не зустрічали й не привітали, - ми все пропустимо через себе, чи Знаємо ми самих себе й наскільки це знання відповідає дійсності? Що визначає нашу Я-концепцію?
Хто ви? Оскільки ви - унікальне й складне створення, у вас є багато можливостей дописати пропозицію «Я - ...». (Ви могли б дати 5 відповідей на це питання? Яких?) Узяті разом, ці...

Саме тому сьогодні

Саме тому сьогодні Я - сама досліджувана проблема психології. По зведеннях журналу Psychological Abstracts [«Короткі огляди по психології». - Примеч. науч. ред.], в 1999 р. слово «я» було використано в 9269 книгах і журнальних статтях, що в 6 разів перевищує кількість публікацій, що побачили світло в 1970 р. Наше самосприйняття керує нашими думками, почуттями й діями. Цим і порозумівається, чому ми починаємо своє знайомство із соціальною психологією з Я-концепції (як ми приходимо до розуміння самих себе) і з «Я в дії» (як наше самосприйняття управляє нашими установки й діями).

Це всього лише

Це всього лише один із численних прикладів трудноуловимых зв’язків тим часом, що відбувається в навколишньому світі, і тим, що відбувається в наших головах. От інші приклади.
- Соціальне оточення впливає на самовідчуття (self-awareness). Будучи представниками різних культур, рас і статей, ми зауважуємо те, чим відрізняємося від інших й як навколишні реагують на ці наші відмінності. У той самий день, коли я писав ці рядки, один мій знайомий, американець європейського походження, що тільки що повернувся з Непалу, розповідав, що, живучи в невеликому сільці, постійно усвідомлював себе білою людиною; а годиною пізніше одна моя приятелька, чорношкіра американка, говорила мені, що в...

Соціальне мислення


Соціальне мислення

Послідовність викладу матеріалу в цій книзі відповідає даному нами визначенню соціальної психології як науки про те, що ми думаємо друг про друга (частина I), як впливаємо один на одного (частина II) і як ставимося друг до друга (частина III).
У х, присвячених соціальному мисленню, розповідається про те, як ми сприймаємо самих себе й навколишніх. Так чи інакше кожна із цих глав торкається питання, що має принципове значення: якою мірою наші соціальні установки, пояснення й переконання відображають реальність? Чи можна сказати, що наші подання пр самих себе й про навколишнім у більшості випадків відповідають дійсності? Якою...

Я пишу цю

Я пишу цю книгу про основні, непорушні принципи соціальної психології в надії на те, що її читання доставить вам не меншу радість, чим мені - робота над нею. Основні принципи соціальної психології - я переконаний у цьому - здатні розширити ваш кругозір і збагатити ваше життя. Якщо, коли ви закінчите читання цієї книги, ваші навички критичного мислення стануть більше зробленими, а ваше розуміння того, як ми сприймаємо один одного й впливаємо один на одного, чому ми симпатизуємо й допомагаємо одним і ненавидимо інших і заподіюємо їм шкода, - більше глибоким, я, ваш автор, буду цілком удоволений, а ви, мої читачі,...

Узагальнюючи результати своїх


Узагальнюючи результати своїх досліджень відповідно до висунутих ідей, соціальні психологи створюють теорії. Гарна теорія перетворює безліч різних фактів у значно більше короткий перелік прогностичних принципів. Ми можемо використати їх для підтвердження або модифікування теорії, для проведення нового дослідження й видачі практичних рекомендацій.
Більшість досліджень у соціальній психології - це або кореляційні дослідження, або експериментальні. Кореляційні дослідження, для проведення яких іноді використаються методи систематичних опитувань, виявляють зв’язок між змінними, наприклад зв’язок між освітнім рівнем і рівнем доходу. Знати, що між двома параметрами існує природний зв’язок, корисно, однак такий зв’язок рідко дозволяє зробити висновок про те, що є причиною,...

- На острові

- На острові Пуерто-Рико, що належать США, студенти коледжів почувають себе більше самотніми, чим студенти коледжів на материку. Однак «інгредієнти» самітності в обох культурах практично однакові - боязкість, відсутність певної мети в житті й невисокій самоповазі (Jones et al., 1985).
- Школярі, що належать до різних етнічних груп, відрізняються як успішністю, так і схильністю до правопорушень, однак ці розходження «не толще шкіри» (David Rowe et al., 1994). У всіх етнічних групах склад родини, вплив товаришів і культурний рівень батьків однаковою мірою дозволяють прогнозувати академічні успіхи дітей або їхніх конфліктів із законом.
Ми можемо поводитися по-різному, але на наше...

<<   79 80 81 82 83 84 85 86 87 88