Зворотний зв’язок зі свідками

«Свідок злочину на впізнанні: ПРО, Боже... Я не знаю... Один із цих двох... Але я не впевнений... ПРО, Господи... Хлопець трішки вище, ніж номер 2… Один із цих двох, але я не впевнений...
Через місяць на суді: У вас не було сумнівів, коли ви сказали, що це номер 2? Ви адже не сумнівалися в цьому?
Відповідь свідка: Я не сумнівався... Я був зовсім упевнений» (Міссурі проти Хатчинга; цит. по: Wells & Bradfield, 1998).
Як пояснити, що свідки забувають про свої первісні сумніви? Цією проблемою зацікавилися Гари Уэллс й Эми Брэдфилд (Wells...

Переказ подій свідками

Переказуючи події, людина виявляється у владі своїх спогадів, і при цьому неважливо, точні вони чи ні. Точний переказ допомагає їм надалі протистояти впливу дезінформації (Bregman & McAllister, 1982). Однак буває й так, що багаторазовий переказ лише зміцнює віру людей, що помиляються, у те, що вони говорять правду. Уэллс, Фергюсон і Линдсэй продемонстрували це, попросивши свідків інсценованої крадіжки, перш ніж зайняти свидетельское місце, отрепетировать їхні відповіді на питання (Wells, Ferguson & Lindsay, 1981). Завдяки подібній до процедури впевненість у собі заблуждавшихся свідків зміцнилася, і ймовірність того, що присяжні, що вислухали неправдиві свідчення, винесуть обвинувальний вирок невинному,...

Тривожить і те, що помилкові спогади виглядають і сприймаються так само, як і правдиві. І можуть бути такими ж переконливими, як вони, - зовсім щирими й все-таки абсолютно помилковими. Сказане справедливо й відносно маленьких дітей, які особливо сприйнятливі до дезінформації, і у відношенні дорослих. Стивен Сеси й Мэгги Брук продемонстрували сугестивність дітей, коли один раз у тиждень протягом 10 тижнів говорили дітям наступне: «Подумай гарненько й скажи, чи відбувалося з тобою коли-небудь таке. Ти коли-небудь звертався до лікаря, тому що не міг витягти палець із мишоловки?» (Bruck & Ceci, 1993a, b). Разюче, але коли інший дорослий, що розмовляв з дітьми,...

Б.1. Іноді бачиш саме те, у що віриш. Очікування, що відповідають певної культурної традиції, впливають на сприйняття, на запам’ятовування й на показання. В 1947 р., експериментально вивчаючи поширення слухів, Гордон Оллпорт і Лео Постман показували різним людям цю картинку, на якій зображений білий чоловік з лезом бритви в руках, і просили їх розповісти про це ще комусь, хто повинен був розповісти ще комусь і так далі. Після шести переказів лезо виявлялося в руці в чорношкірого чоловіка. (Джерело: Allport G. W. & Postman L. (1947, 1975)

Б.2. Очікування впливають на сприйняття. Що намальовано на правому нижньому малюнку - особа або фігура?...

Наше сприйняття й наша пам’ять - не відеокамери, тому немає нічого дивного в тім, що ми помиляємося. Люди досить успішно довідаються особу, що вони бачили на фотографії, коли пізніше їм показують цей знімок разом з іншими. Однак до великого подиву Викки Брюса, дослідника з Університету міста Стерлінга (штат Колорадо), що спеціалізуються в цій області, незначні зміни кута зору, вираження особи або освітленості «створюють проблеми для людського зору» (Bruce, 1998). Ми конструюємо свої спогади, виходячи частково з того, що сприймали в той момент, а частково - зі своїх очікувань, переконань і з того, що нам відомо сьогодні (мал. Б.1 і Б.2)....

(- Загальний привіт! З вами Марко Слакмейер. Сьогодні ми обговоримо животрепетну проблему 2000 року - страту.
- Недавно в Техасі стратили людину на підставі показань одного-єдиного свідка. Ви коли-небудь могли б виступити в ролі свідка, від показань якого залежить життя підозрюваного?
- Давайте перевіримо! Не вдивляючись у перший із цих малюнків, прикрийте його.
- Прикрили? Відмінно! А тепер по пам’яті опишіть людини, що сидить за моєю спиною. Яких кольорів у нього волосся? Як він одягнений? Є чи в нього борода? Він в окулярах?
- А тепер відкрийте малюнок і подивитеся ще раз! - Якби цієї людини...

Показання свідків

У міру того як у залі суду розвертається судова драма, присяжні слухають показання свідків, формують подання про обвинувачуваний, вислухують наставляння судді й, нарешті, виносять свій вердикт. Давайте послідовно розглянемо всі ці етапи й почнемо з показань свідків.

Наскільки переконливі показання свідків?

Із глави 3 нам відомо, що живі подробиці й особисті свідоцтва можуть бути винятково переконливими, значно більше переконливими, чим не зухвалих сумнівів, але абстрактна інформація. Немає кращого способу закінчити суперечка, чим сказати: «Я бачив це власними очами». Побачити - значить повірити.
Дослідник з Вашингтонського університету Элизабет Лофтус довела, що тим,, хто «бачив», вірять навіть тоді, коли...

- Кого ми звільняємо від відповідальності й кого повинні звільняти від її? Коли суддям і присяжним варто брати до уваги розумову неповноцінність або певний синдром (синдром жінки, що систематично б’є чоловік; синдром людини, що стали в дитинстві жертвою насильства, або синдром учасника бойових дій)?
У кримінальних справах психологічні фактори можуть впливати на прийняття рішень, що стосуються арешту, проведення допитів, висування обвинувачення, ведення переговорів про висновок угоди або визнання провини, винесення вироку й дострокового звільнення. Чотири з п’яти кримінальних справ, що надходять в окружні суди США, не доходять до суду (US Department of Justice, 1980). Тому більшу частину свого робочого...

- У випадках, подібних цьому, дванадцять членів журі активно радяться перед винесенням вироку. Як вони впливають один на одного під час цього обговорення? Чи може меншості здобути перемогу над більшістю? Чи залежить рішення журі від його кількісного складу або дванадцять чоловік приймають такі ж рішення, як і шість чоловік?
Подібні питання не дають спокою адвокатам, суддям й обвинувачуваним. Але на них може відповісти соціальна психологія, у чому мали можливість переконатися ті юридичні школи, які запросили до себе на роботу викладачів «права й соціальних наук».
Зал суду - це соціальний мир у мініатюрі, мир, у якому соціальні процеси, що...

Модуль Б. Соціальна психологія й правосуддя

Такого скандального судового процесу в історії людства ще не був: герой футбольних баталій, актор і коментатор О. Джей Симпсон обвинувачувався у звірячому вбивстві своєї колишньої дружини і її приятеля. Обвинувачення стояло на своєму: докази незаперечні. Протягом тривалого часу Симпсон поводився в повній відповідності зі стереотипними поданнями про насильство в родині. Аналізи крові підтвердили, що кров на місці злочину - це кров Симпсона, а кров’ю його жертв були забруднені його рукавичка, його машина й навіть носок, що знайшли в його спальні. Його поїздки в ніч убивства й поводження при арешті лише підсилили підозри в його...