Як ми бачили, такі рішення, як заборона на використання журі присяжних у складі 5 чоловік і скасування ьного навчання білих і чорношкірих дітей, були прийняті Верховним Судом на підставі результатів релевантних досліджень соціологів і соціальних психологів. Але він не прийняв їх в увагу, коли висловлювався про зв’язок між стратою й рівнем злочинності; про те, чи розглядає суспільство страту як заборонене Конституцією США «жорстоке й неправомірне покарання»; про те, чи виносить суд необґрунтовані вироки, проявляючи при цьому расові пристрасті, і про те, наскільки схильні до винесення обвинувального вироку присяжні, відібрані на підставі їхнього толерантного відношення до страти.
Про те, що...

Журі присяжних - це групи, і вони піддані тим же самим впливам, яким піддані й всі інші групи: групової поляризації й обміну інформацією, а вплив більшості й меншостей у них підкоряється тим же самим законам. Дослідники вивчили й перевірили також і ряд припущень, що лежать в основі деяких недавніх рішень Верховного Суду США й дотичні зменшення кількості присяжних у журі й надання їм права виносити вердикти не тільки на підставі консенсусу.
Оскільки імітаційні, експериментальні журі присяжних відрізняються від реальних, поширення результатів досліджень на реальне судочинство вимагає обережності. І проте експерименти, у яких вивчається робота журі присяжних, як й інші...

Захищаючи лабораторні імітації, дослідники відзначали також, що експерименти - простий й економічний спосіб вивчення важливих проблем у контрольованих умовах (Bray & Kerr, 1982; Dillehay & Nietzel, 1980). Більше того: більшість лабораторних результатів були підтверджені й в умовах, більше наближених до реального. Ніхто не затверджує, що спрощена обстановка, у якій діють імітаційні журі, - дзеркальне відбиття такої складної ситуації, який є реальний судовий процес. Скоріше справедливо інше: експерименти допомагають нам формулювати теорії, за допомогою яких ми пояснюємо той складний мир, що оточує нас.
{У наші дні, щоб полегшити присяжним розуміння всіх обставин справи, юриста-практики використають нові технології. На знімку: сцена...

З лабораторії - у життя: дійсні журі присяжних й їхніх імітацій

Можливо, коли ви читали цю главу, ви звернули увагу на те ж, повз що не пройшли деякі критики (Tapp, 1980; Vidmar, 1979): як можна порівнювати студентів коледжу, що обговорюють якусь гіпотетичну справу, і дійсних присяжних, що вирішують долю конкретної людини? Хіба між ними немає величезної різниці? Звичайно, є. Одна справа - міркувати над рішенням, що приймається в рамках лабораторного експерименту, і зовсім інше - болісно міркувати над непростими обставинами й серьезнейшими наслідками конкретної справи. Саме тому Рейд Хасти, Мартін Каплан, Джеймс Дэвис, Юджин Борджида й інші дослідники просили своїх...

Позиція Суду викликала хвилю критики як з боку вчених-правознавців, так і з боку соціальних психологів (Saks, 1974, 1996). Підставою для деяких критичних зауважень стали елементарні статистичні дані. Так, якщо чорношкірі становлять 10% від загального числа присяжних, це означає, що одного афроамериканца можна чекати побачити в 72% журі з 12 чоловік і лише в 47% журі з 6 чоловік. Отже, менш імовірно, що журі з 6 присяжних будуть відображати етнічну розмаїтість населення. А якщо до обговорення за виправдання підсудного висловиться одна шоста присяжних, то в такому «усіченому» журі це буде одна людина, а в традиційному - два. На думку Суду, з...

Вище (див. главу 8) уже було сказано про те, що в рішенні інтелектуальних проблем, що мають об’єктивну правильну відповідь, групові судження перевершують «по якості» рішення, прийняті більшістю індивідуумів поодинці. Чи поширюється сказане й на журі присяжних? Під час обговорення вердикту присяжні роблять один на одного нормативний вплив, і кожний з них прагне до того, щоб думка інших «змістилося» під вагою його аргументів. Але при цьому вони також обмінюються інформацією, завдяки чому знання кожного з них про справу поповнюються. Так чи можна сказати, що інформаційний вплив - причина більше «якісного» колективного судження?
Експериментальні дані, хоча їх і недостатньо,...

В.6. Журі присяжних і групова поляризація. В умовах, максимально наближених до реальних, 828 громадян штату Массачусетс до початку обговорення вердикту висловлювали своя думка про справу, після чого обговорювали його протягом різного періоду часу - від 3 годин до 5 днів. У ході обговорення тенденція визнати підсудного винним підсилилася. (Джерело: Hastie et al., 1983)

Поблажливість

У багатьох експериментах проявляється й інший, не менш цікавий ефект обговорення, особливо в тих випадках, коли злочин зроблений не при обтяжуючих обставинах, як, було, наприклад, в експерименті, описаному вище: під час обговорення присяжні стають більше поблажливими (MacCoun & Kerr, 1988). Завдяки цьому з’являється виключення із правила...

Вплив меншостей

Іноді верх бере та думка, якого спочатку дотримувалася меншості. Типове журі присяжних, до складу якого входять 12 чоловік, дуже схоже на звичайну групу студентів коледжу: троє мовчунів, рідко відкриваючі роти, і троє балакунів, «на совісті» які більше половини всіх розмов (Hastie et al., 1983). Коли судили Митчелла й Станса, четверо присяжних, що вважали, що вони повинні бути виправдані, наполягали на своєму, переконували інших і перемогли. З результатів вивчення впливу меншості нам відомо, що присяжні, оказавшиеся в меншостях, найбільш переконливі, якщо вони послідовні, наполегливі й упевнені в собі, особливо коли при цьому їм вдається залучити на свою...

Аналогічні результати були отримані Калвеном і Цайзелем: вердикти 9 журі присяжних з 10 являли собою рішення, до яких при першому голосуванні схилялася більшість. Хоча ви або я, можливо, у думках бачимо себе хоробрим одинаком, що здобуває перемогу над більшістю, у житті таке трапляється рідко.

Важливо не тільки те, що відбувається в залі суду, але й те, що відбувається з кожним присяжним окремо й між ними.
Формуючи свої судження, присяжний: 1) створює сценарій, що пояснює факти; 2) обмірковує інструкції, отримані від судді; 3) порівнює своє розуміння суті справи з можливим вироком.
При розгляді справ, по яких можливе винесення смертних вироків, особистісні якості присяжних здатні вплинути на їхнє рішення. Присяжні - прихильники страти або надзвичайно авторитарні - більше схильні до винесення смертних вироків певної категорії обвинувачуваних. Проте найбільше значення мають не особистісні якості присяжних і не їхні загальні установки, а ситуація, на яку вони...